"Це є наш обов'язок розказувати про те, що сталося в Україні у 1932-1933-х роках. Голодомор в Україні замовчували роками. Зараз ми з вами мусимо розповідати правду про історію нашого народу, щоб світ знав про Геноцид проти українців. "А хто як не ми?!" - з такими словами звернулась до учнів директор школи Гирич Любов Миколаївна.

 Вже вкотре наша школа вшановує пам'ять жертв Голодомору-Геноциду в Україні у 1932-1933 роках.

Учні 5 -8 класів зачитали вірші присвячені всім невинним жертвам Голодомору. Запаленою свічкою, молитвою та хвилиною мовчання, школa віддалaїм свою пошану. За один рік, з 1932 по 1933 рік, близько 10 мільйонів українців загинули голодною смертю від штучно створеного Голодомору - Геноциду, який був направлений проти українського селянства. Саме селяни були головними носіями української мови та хребтом української нації. Голодомор знищив мільйони, та не зміг зламати Український дух та волю.

18-22 листопада 2017 року в кабінеті української мови та літератури школи було організовано книжкову виставку «Навічно в пам’яті людській» (вчитель Приходько Катерина Геннадіївна). Учні 5- 8 класів підготували спогади рідних бабусь та дідусів про всі жахи голодомору, а агітбригада школи підготувала для учнів молодшої школи виступ-реквієм «Пам’ятати – щоб не повторити, щоб не знати тих років жахіть». З хвилини мовчання почався 22 листопада перший урок в школі. В цю мить кожен школяр замислився про той непереборний жах, який охоплює людину в момент, коли дитина просить у матері їсти, а навіть малесенького шматочка хліба немає, про нестерпний біль від втрати рідних...